top of page
ПОЧАТОК
лого.png
зірка штерна.png
  • 1161954_instagram_icon
  • 104458_facebook_social media_fb_social_icon
2023-01-09 19.12.59
2023-01-09 19.12.59

press to zoom
IMG_0279 (1)
IMG_0279 (1)

press to zoom

press to zoom
2023-01-09 19.12.59
2023-01-09 19.12.59

press to zoom
1/6
МАГАЗИН

Продукція

bryndza білий-фон-05.png

Смаки

СМАКИ
ПРО БРИНЗУ
IMG_7574 копия.png
IMG_7576.PNG

Карпатська сирна традиція

Здається, бринза в Карпатах була завжди. Відколи перші люди почали випасати в горах овець, вона міцно зайняла місце не тільки в карпатських шлунках, а й стала невід’ємною частиною гуцульської душі. Гуцули – чи не єдина група українського етносу, для якої вівчарство завжди було провідною галуззю господарства. І хоч бринзу, зазвичай, готують цілий рік, однаково доба її – осінь, святковий період для всіх жителів Карпат.

"Ватаг – найстарший на полонині. Він там усим порядкує: людьми, маржиною, молоком. Визначає, кому де пасти, скликає на обід, вечерю, розділює мішінникам скором (бриндзу, масло). Його має слухати кожний в усьому, інакше не буде ряду на полонині. Ватаг сам добирає таких людей, котрі можуть ціле літо на полонині чисто обходитись… … здержуватися від жінки, бо якби такий трафив ся, що буде заходити собі з жінкою, то буде шкода в худобі… худоба нараз розриває ся, губиться лісами. Це буває і тоді, коли один з-перед другого щось украде, і це недопустиме. Врешті полонинники мають жити в злагоді. Так їх треба уміти дібрати один до одного." В. Шухевич "Гуцульщина"

СОЦМЕРЕЖІ

Бринзу споконвіку готують виключно чоловіки, бо вівчарство — справа чоловіча. Спочатку доять овець. Одна вівця дає молока від склянки до півлітра. Молоко проціджують через читину (смерекове гілля та марлю) у великі дерев’яні чани-путери. Заквашують глягом — спеціальною сироваткою з молока, що вурдиться в шлунку молодого ягняти (на 50 літрів дають столову ложку). Путери ставлять біля вогню і помішують родину колотівкою – саморобною дерев’яною палицею із закрутками на кінці. У чанах з’являються згустки сиру, там їх і зліплюють докупи руками. Зібраний сир підвішують чи викладають на сонці. Це — будз. Його зберігають в колибах на полицях прикривши мішковиною, а шкоринка у нього як у хліба – товста і коричнева. Через тиждень вигрітий і вистояний будз перетирають із маслом та сіллю. Оце якраз і є справжня бринза.

 

Гуцули консервують бринзу — закладають її в посуд і зберігають у прохолодному місці або в холодильниках. З часом бринза набуває пікантної гірчинки.
Сам процес приготуваення бринзи є надзвичайно цікавим та навіть чимось магічним. Адже полонини та плаї, на яких розташовані вівчарські колиби – де саме народжується гуцульський сир, притягують до себе не лише гурманів, а й звичайних туристів, людей, яким карпатський колорит, звичаї та обряди горян, стануть яскравою згадкою про дивовижну подорож Українськими Карпатами.

Мандибура М. Д. Полонинське господарство

Ми в соцмережах

КОНТАКТИ
insta-01.png

brynza.za Дегустаційний сет – найкращий спосіб обрати улюблений смак бринзи і ще кращий – урізноманітнити домашню кухню...

IMG_2215.JPG

brynza.za Справжня бринза – це сир, зроблений на високогір'ї. На Гуцульщині більшість, хто має корів та овець, на літо віддають...

IMG_1152.JPG

brynza.za «Біле золото»

DSC00106.jpg

brynza.za Здавна гуцули називали бринзу «білим золотом» та випробувати її на смак можна були тільки приїхавши у Карпати...

bottom of page